Гнійний отит: небезпека та протоколи лікування

✔ Перевірено лікарем: Володимир Самборський
Лікар-отоларинголог

Гнійний отит — це запалення середнього вуха з утворенням гною в барабанній порожнині. Чим він відрізняється від зовнішнього отиту, читай в окремій статті. Захворювання є одним із найпоширеніших у практиці отоларинголога і найчастіше виникає як ускладнення після застуди, грипу або ангіни. Без своєчасного лікування гнійний отит може призвести до стійкого зниження слуху, перфорації барабанної перетинки або поширення інфекції на сусідні структури — аж до менінгіту.

Схема патогенезу гнійного отиту: збудники, перфорація перетинки та лікування
Гнійний отит, інфографіка

Що таке гнійний отит і як він розвивається

Середнє вухо — це невелика порожнина за барабанною перетинкою, яка з’єднана з носоглоткою через євстахієву трубу. Саме через цю трубу інфекція найчастіше і потрапляє у вухо: при нежиті, синуситі або після перенесеної ГРВІ слизова набрякає, вентиляція порожнини порушується, і бактерії отримують сприятливе середовище для розмноження.

Збудниками найчастіше виступають Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. У дітей захворювання зустрічається значно частіше, ніж у дорослих — через коротшу та горизонтальнішу євстахієву трубу.

Гнійний отит проходить три стадії:

Стадія катарального запалення — набряк слизової, закладеність вуха, наростаючий біль. Гнійного вмісту ще немає, але інфекція вже активна.

Стадія гнійного запалення (доперфоративна) — гній накопичується в барабанній порожнині, тиск наростає. Біль стає нестерпним, пульсуючим. Барабанна перетинка випинається назовні.

Стадія перфоративна — барабанна перетинка проривається, гній витікає назовні, біль різко слабшає. Після цього починається одужання або, якщо лікування неадекватне, перехід у хронічну форму.


Форми гнійного отиту

Гострий гнійний середній отит розвивається протягом кількох днів і при правильному лікуванні минає повністю. Барабанна перетинка після перфорації, як правило, гоїться самостійно.

Хронічний гнійний середній отит діагностують, коли запалення триває більше 12 тижнів або перфорація барабанної перетинки не загоюється. Хронічна форма майже завжди супроводжується стійким зниженням слуху і потребує хірургічного лікування.

Мастоїдит — ускладнення, при якому запалення поширюється на соскоподібний відросток скроневої кістки. Це вже хірургічна ситуація, яка потребує невідкладного втручання.


Симптоми гнійного отиту

Симптоматика залежить від стадії захворювання. А в цій статті писав загалом про отит, яким він буває і в чому різниця

На початку хвороби:

  • гострий біль у вусі, що наростає і може віддавати в скроню, зуби або потилицю
  • закладеність і відчуття переливання рідини у вусі
  • зниження слуху
  • підвищення температури тіла — від субфебрильної до 39–40°C
  • загальна слабкість, у дітей — виражена інтоксикація

Після перфорації барабанної перетинки:

  • гнійні або кров’янисто-гнійні виділення з вуха
  • помітне зменшення болю
  • поступова нормалізація температури

Ознаки ускладнень, що потребують термінової допомоги:

  • біль або набряк за вухом — можливий мастоїдит
  • сильний головний біль, ригідність потиличних м’язів — підозра на менінгіт
  • запаморочення, нудота, порушення координації — ознаки ураження внутрішнього вуха
  • параліч або асиметрія обличчя — ураження лицевого нерва

Діагностика

Діагноз ставить отоларинголог на основі отоскопії. При гнійному отиті барабанна перетинка виглядає гіперемованою, інфільтрованою, на доперфоративній стадії — випнутою. Після перфорації видно отвір із гнійними виділеннями.

Додаткові методи дослідження:

  • Тимпанометрія — оцінює рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі.
  • Аудіометрія — визначає ступінь зниження слуху, призначається після стихання гострого процесу.
  • Мікробіологічне дослідження виділень — при рецидивуючому або резистентному до лікування отиті дозволяє підібрати антибіотик цілеспрямовано.
  • КТ скроневих кісток — при підозрі на мастоїдит або інші ускладнення.

Лікування гнійного отиту

Антибіотикотерапія

Антибіотики — основа лікування гнійного отиту. Препарат першого вибору — амоксицилін. При алергії на пеніциліни або неефективності стартової терапії призначають амоксицилін/клавуланат або цефалоспорини другого покоління.

Тривалість курсу — як правило, 7–10 днів. Скорочувати курс самостійно не можна: навіть якщо симптоми зникли раніше, неповний курс підвищує ризик рецидиву та формування резистентності.

У дітей до 2 років антибіотики призначають одразу. У дорослих і дітей старшого віку при легкому перебігу можлива тактика «пильного очікування» протягом 48–72 годин — але лише під контролем лікаря.

Місцеве лікування

  • Вушні краплі з антибіотиком та кортикостероїдом — зменшують запалення та набряк. Важливо: краплі з ототоксичними антибіотиками (гентаміцин, неоміцин) не можна застосовувати при перфорованій барабанній перетинці.
  • Судинозвужувальні краплі в ніс — знімають набряк слизової євстахієвої труби та покращують дренаж барабанної порожнини.
  • Туалет вуха — очищення слухового проходу від виділень лікарем або медичною сестрою.

Знеболювання

Ібупрофен або парацетамол у вікових дозах. При дуже сильному болі на доперфоративній стадії лікар може прийняти рішення про парацентез — невелике хірургічне розсічення барабанної перетинки для відтоку гною. Процедура різко знімає біль і прискорює одужання.

Хірургічне лікування

Показане при хронічному гнійному отиті, мастоїдиті або незагоєній перфорації. Тимпанопластика — операція з відновлення цілісності барабанної перетинки — дозволяє відновити слух і усунути хронічне вогнище інфекції.


Профілактика

  • Лікуйте застуду та захворювання носоглотки своєчасно — більшість випадків гнійного отиту є їх ускладненням.
  • Правильно сякайтеся: по одній ніздрі, без надмірного зусилля. Різке сякання підвищує тиск у носоглотці та сприяє закиданню інфікованого слизу в євстахієву трубу.
  • Вакцинація проти пневмокока та гемофільної палички суттєво знижує частоту гнійного отиту у дітей.
  • Грудне вигодовування захищає немовлят: горизонтальне положення при годуванні з пляшечки підвищує ризик отиту.
  • При частих рецидивах у дітей — консультація щодо аденотомії: збільшені аденоїди блокують євстахієву трубу і є одним із головних факторів ризику.

Часті запитання

Чи обов’язково приймати антибіотики при гнійному отиті?

У більшості випадків — так. Гнійний отит викликаний бактеріями, і без антибіотиків ризик ускладнень суттєво зростає. Виняток — тактика «пильного очікування» на 48–72 години при легкому перебігу у дітей старше 2 років і дорослих, але лише під контролем лікаря. Самостійно відмовлятися від антибіотиків не варто.

Що робити, якщо з вуха потекло?

Це означає, що барабанна перетинка перфорувалася і гній вийшов назовні. Біль при цьому зазвичай різко зменшується. Вухо потрібно акуратно осушити, але не закладати в нього вату без призначення лікаря. Звернутися до отоларинголога слід якнайшвидше — навіть якщо стало краще.

Чи загоїться барабанна перетинка сама після перфорації?

При гострому отиті — у більшості випадків так. Невеликі перфорації загоюються самостійно протягом кількох тижнів при адекватному лікуванні. Якщо перфорація не загоїлась протягом 3 місяців, необхідна консультація щодо хірургічного відновлення.

Чи можна гріти вухо при отиті?

Категорично не можна без огляду лікаря. Тепло при гнійному запаленні прискорює розмноження бактерій і може спровокувати поширення інфекції. Будь-яке прогрівання при отиті — лише після підтвердження лікарем, що це безпечно на даній стадії.

Чи може гнійний отит призвести до глухоти?

Гострий отит при правильному лікуванні рідко дає стійке зниження слуху. Небезпека — у хронічній формі та ускладненнях. Тривале запалення, незагоєна перфорація або ураження слухових кісточок можуть призвести до стійкої кондуктивної приглухуватості, яка коригується хірургічно.

Володимир Самборський
Автор: Володимир Самборський
Лікар-отоларинголог
Стаж: 15+ років
Детальніше про лікаря →