Риніт (у побуті відомий як нежить) — це запальний процес слизової оболонки носової порожнини, що супроводжується набряком, порушенням носового дихання та патологічними виділеннями. Це один із найпоширеніших станів в отоларингологічній практиці, з яким стикається кожна людина незалежно від віку.
Попри поширену думку, що нежить минає сам за сім днів, риніт є неоднорідним захворюванням. Він може бути вірусним, алергічним, нейровегетативним або медикаментозним. Несвоєчасна діагностика та безконтрольне використання судинозвужувальних препаратів часто призводять до переходу процесу у хронічну форму, розвитку синуситів (гаймориту, фронтиту), утворення поліпів або стійкої залежності від крапель.
Що таке риніт та механізм його виникнення
Слизова оболонка носа виконує ключову бар’єрну функцію: вона зігріває, зволожує та очищує вдихуване повітря від пилу, алергенів і патогенних мікроорганізмів. На її поверхні функціонує війчастий епітелій, що формує мукоциліарний кліренс — природний механізм очищення.
Коли на слизову потрапляють віруси, бактерії чи алергени, або виникає збій регуляції судинного тонусу, активується запальний каскад:
- Судини носових раковин розширюються та переповнюються кров’ю (вазодилатація);
- Підвищується проникність судинної стінки, що викликає виражений набряк тканин;
- Келихоподібні клітини починають посилено продукувати слиз;
- Звужуються або повністю блокуються носові ходи, спричиняючи дихальну недостатність і гіпоксію.
Основні симптоми риніту
Клінічна картина залежить від етіології запалення, проте класичний симптомокомплекс включає такі прояви:
- Закладеність носа: утруднене або повністю заблоковане носове дихання (постійне, змінне або таке, що посилюється в положенні лежачи);
- Ринорея: виділення з носа, які можуть бути водянистими, серозними, слизовими або гнійними (жовто-зеленого кольору);
- Чхання та свербіж: рефлекторна реакція на подразнення нервових закінчень (особливо виражена при алергічному процесі);
- Гіпосмія або аносмія: часткова чи повна втрата відчуття запахів через набряк нюхової зони;
- Постназальне затікання: стікання слизу по задній стінці глотки, що провокує рефлекторний сухий кашель, першіння та покашлювання вранці;
- Загальна інтоксикація: головний біль, втома, підвищення температури (характерно для гострої інфекційної форми).
Класифікація та основні види риніту
| Вид риніту | Основні причини та тригери | Характерні ознаки | Особливості підходу до лікування |
| Гострий інфекційний (вірусний/бактеріальний) | ГРВІ, риновіруси, коронавіруси, аденовіруси, вторинна бактеріальна флора | Різкий початок, печіння, рясна прозора ринорея, пізніше густий слиз, слабкість, субфебрилітет | Промивання носа сольовими розчинами, короткі курси деконгестантів (до 5 днів), симптоматична терапія |
| Алергічний (сезонний та цілорічний) | Пилок рослин (поліноз), кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, спори плісняви | Приступи залпового чхання, свербіж у носі та очах, сльозотеча, водянисті виділення | Усунення алергену, інтраназальні кортикостероїди, системні та місцеві антигістамінні препарати |
| Вазомоторний | Дисбаланс вегетативної нервової системи, реакція на холод, зміну тиску, гостру їжу, стрес | Поперемінна закладеність то однієї, то іншої ніздрі, посилення симптомів при виході на мороз чи переході в тепло | Топічні стероїди, нормалізація тонусу судин, фізіотерапія, при неефективності — лазерна чи радіохвильова вазотомія |
| Медикаментозний | Тривале використання судинозвужувальних крапель (понад 5–7 днів), тахіфілаксія | Стійкий рикошетний набряк («крапельна залежність»), сухість слизової, неможливість дихати без нової дози спрею | Повна відмова від деконгестантів, відновна гормональна терапія інтраназальними спреями, зволоження |
| Хронічний гіпертрофічний | Хронічне запалення, анатомічні дефекти перегородки, тривалий контакт з пилом і хімікатами | Стійке розростання слизової оболонки нижніх носових раковин, що не реагує на судинозвужувальні спреї | Хірургічна корекція: підслизова радіохвильова або ультразвукова редукція, конхотомія |
| Атрофічний та сухий | Генетична схильність, шкідливі виробничі умови, надмірна резекція тканин у минулому | Відчуття сухості, утворення щільних кірок, неприємний запах (при озені), періодичні носові кровотечі | Масляні зволожуючі розчини, препарати гіалуронової кислоти, стимуляція регенерації слизової |
| Риніт вагітних | Гормональна перебудова (високий рівень естрогенів і прогестерону), збільшення об’єму циркулюючої крові | Безперервна закладеність без ознак застуди чи алергії, частіше у другому-третьому триместрі; минає після пологів | Виключно безпечні методи: ізотонічні сольові спреї, підтримка вологості повітря, позиційний дренаж |
Діагностика риніту: коли потрібно йти до лікаря
Самолікування нежитю несе високий ризик переходу захворювання у вторинний синусит або формування хронічного набряку. Консультація лікаря-отоларинголога (ЛОРа) обов’язкова за наявності таких симптомів:
- Симптоми тривають довше 10–14 днів без позитивної динаміки;
- Виник біль або відчуття розпирання в області чола, перенісся, щік чи верхньої щелепи;
- З’явилися гнійні виділення з неприємним запахом або домішки крові;
- Виникає необхідність щодня застосовувати судинозвужувальні спреї для відновлення дихання;
- Нежить супроводжується зниженням слуху або закладеністю вух.
Діагностика включає передню риноскопію, відеоендоскопічне дослідження порожнини носа і носоглотки, загальний аналіз крові, риноцитограму (мазок на еозинофіли), а за необхідності — комп’ютерну томографію (КТ) навколоносових пазух або консультацію алерголога.
Сучасні методи та принципи лікування
Ефективне лікування риніту базується на усуненні його першопричини та відновленні дренажної функції носа:
- Іригаційна терапія (промивання носа): застосування ізотонічних (0,9%) та гіпертонічних (2,1–2,3%) розчинів морської води. Це перший базовий крок, який механічно видаляє слиз, віруси, алергени та знімає легкий набряк.
- Судинозвужувальні засоби (деконгестанти): препарати на основі оксиметазоліну, ксилометазоліну або фенілефрину. Швидко усувають набряк, проте повинні використовуватися виключно короткостроково — не більше 3–5 діб поспіль.
- Інтраназальні кортикостероїди (топічні спреї): препарати вибору при алергічному, вазомоторному та медикаментозному риніті (мометазон, флутиказон). Вони мають виражену місцеву протизапальну дію, діють виключно в носовій порожнині і не мають системного впливу на організм.
- Антигістамінні препарати: показані при алергічній природі хвороби. Застосовуються як системні таблетки другого-третього покоління, так і місцеві спреї для блокування H1-гістамінових рецепторів.
- Антибактеріальні та муколітичні засоби: призначаються лікарем тільки при підтвердженій бактеріальній інфекції та наявності гнійного відокремлюваного.
- Хірургічне лікування: малоінвазивні процедури (радіохвильова вазотомія, лазерна деструкція носових раковин, септопластика при викривленні носової перегородки) застосовуються у випадках неефективності консервативної терапії при хронічних формах. Детально про спреї, таблетки для лікування алергічного риніту писав по лінку.
Поширені запитання (FAQ)
Скільки зазвичай триває гострий риніт?
Класичний гострий вірусний нежить проходить кілька фаз (суха фаза подразнення, фаза серозних виділень, фаза слизово-гнійних виділень) і завершується одужанням за 7–10 днів за умови адекватного питного режиму та очищення носа.
Чому не можна використовувати судинозвужувальні спреї понад 5 днів?
Тривале застосування деконгестантів викликає зниження чутливості адренорецепторів у стінках судин слизової оболонки. Виникає синдром рикошету (медикаментозний риніт): як тільки дія крапель завершується, судини розширюються ще сильніше, змушуючи капати спрей знову і знову.
Чи можна гріти ніс при нежиті?
Прогрівання носа домашніми засобами (сіллю, вареними яйцями або грілками) суворо протипоказане при гострих запальних процесах і наявності гною. Це посилює набряк, прискорює розмноження бактерій і може спровокувати поширення інфекції в гайморові пазухи або орбіту ока.
Як відрізнити алергічний риніт від застуди?
При алергії відсутні підвищення температури тіла, слабкість та біль у горлі. Виділення з носа залишаються прозорими та водянистими протягом усього періоду, пацієнта турбують напади багаторазового чхання, свербіж у носі та почервоніння очей.
