Гнійний гайморит — це бактеріальне запалення верхньощелепної пазухи з накопиченням гною. На відміну від катарального гаймориту, де є лише набряк і серозна рідина, при гнійному процесі в пазусі утворюється гнійний ексудат. Це серйозніший стан, який потребує лікування під контролем лікаря — самолікування тут недоречне і небезпечне.
Чим гнійний гайморит відрізняється від звичайного
Гайморит буває різних форм залежно від характеру запалення:
- Катаральний — набряк слизової, серозні або слизові виділення, без гною. Може минути самостійно або після консервативного лікування.
- Гнійний — бактеріальна інфекція з накопиченням гнійного ексудату в пазусі. Самостійно не проходить, потребує антибіотиків, а іноді — евакуації гною.
Різниця принципова: катаральний гайморит у більшості випадків вірусний і антибіотики йому не потрібні. Гнійний — завжди бактеріальний, і без антибіотикотерапії ризик ускладнень високий.
Причини гнійного гаймориту
Гнійний процес розвивається коли бактерії потрапляють у верхньощелепну пазуху і починають розмножуватись в умовах порушеного дренажу.
Основні збудники:
- Streptococcus pneumoniae — найчастіший збудник
- Haemophilus influenzae
- Moraxella catarrhalis
- Рідше — стафілококи, анаероби (при одонтогенному гаймориті)
Провокуючі фактори:
- ГРВІ з ускладненням — вірус ушкоджує слизову, створюючи умови для бактерій
- Порушення дренажу пазухи — через набряк, викривлення перегородки, поліпи
- Одонтогенне джерело — запалення коренів верхніх зубів (4–6 зуби), які анатомічно близькі до дна пазухи
- Ослаблений імунітет
- Алергічний риніт у поєднанні з інфекцією
- Переохолодження на фоні вже наявного запалення
Симптоми гнійного гаймориту
Симптоми гнійного гаймориту виражені чіткіше ніж при катаральній формі:
Місцеві симптоми:
- Густі жовто-зелені або зелені виділення з носа — головна ознака гнійного процесу
- Сильна закладеність носа, часто одностороння
- Біль і відчуття розпирання в ділянці щоки, під оком — посилюється при нахилі вперед, жуванні, натисканні на точку виходу підочноямкового нерва
- Зниження або втрата нюху
Загальні симптоми:
- Температура 38–39°C і вище — типова для гнійного процесу
- Виражена загальна слабкість, головний біль
- Відчуття тиску в голові, що посилюється вранці
Важливо: якщо гнійний вміст не евакуюється через заблоковане співустя — виділень з носа може не бути взагалі, незважаючи на повну пазуху гною. У цьому випадку діагноз можна встановити лише при огляді або на КТ.
Діагностика
Діагноз встановлює лікар-отоларинголог на підставі:
Огляд і ендоскопія — при передній риноскопії або відеоендоскопії лікар бачить гнійне відокремлюване в середньому носовому ході, набряк слизової, стан співустя. Відеоендоскопія дозволяє оцінити стан пазух без променевого навантаження.
Рентген приносових пазух — виявляє затемнення пазухи, рівень рідини. Доступний і швидкий метод, але поступається КТ за інформативністю.
КТ приносових пазух — золотий стандарт діагностики. Показує точний обсяг ураження, стан усіх пазух, анатомічні особливості. Призначають при підозрі на ускладнення, хронічному процесі, плануванні операції.
Бактеріологічне дослідження — посів виділень або пунктату для визначення збудника і чутливості до антибіотиків. Обов’язковий при рецидивуючому або хронічному гнійному гаймориті.
Лікування гнійного гаймориту
Антибіотики
Основа лікування гнійного гаймориту — антибіотикотерапія. Препарат, дозу і тривалість курсу визначає лікар. Самостійний вибір антибіотика неприпустимий — невірний препарат не дасть ефекту і сформує резистентність.
Детально про вибір антибіотиків, схеми і тривалість курсу: Антибіотики при гаймориті →
Промивання носа
Промивання носа методом переміщення («зозуля») — ефективний спосіб евакуації гнійного вмісту з пазух без пункції. Процедура механічно вимиває гній і доставляє антисептичний розчин безпосередньо в пазуху. Призначається курсом 3–5 процедур у поєднанні з антибіотиками.
Деконгестанти і топічні препарати
Судинозвужувальні краплі зменшують набряк слизової і відновлюють прохідність співустя — це покращує дренаж пазухи і підвищує ефективність лікування. Застосовують не більше 5–7 днів.
Топічні кортикостероїди призначають при алергічному компоненті або для зменшення набряку при хронічному процесі.
Пункція верхньощелепної пазухи
При накопиченні великого обсягу гною, повній блокаді співустя або неефективності консервативного лікування лікар може призначити пункцію верхньощелепної пазухи. Процедура дозволяє безпосередньо евакуювати гнійний вміст і промити пазуху антисептиком.
Коли потрібен прокол
Пункція — не перший крок, а показаний захід при конкретних ситуаціях:
- Повна блокада співустя з накопиченням гною — консервативне лікування неможливе
- Відсутність ефекту від антибіотиків і промивань протягом 48–72 годин
- Виражений больовий синдром, який не знімається знеболювальними
- Підозра на ускладнення — набряк орбіти, неврологічні симптоми
- Необхідність бактеріологічного дослідження пунктату
Сучасний підхід — максимально уникати пункції там, де можна обійтись промиванням і антибіотиками. Але в ряді випадків прокол — це найшвидший і найефективніший спосіб допомогти пацієнту і запобігти ускладненням.
Ускладнення гнійного гаймориту
Нелікований або неправильно лікований гнійний гайморит може давати серйозні ускладнення:
- Хронічний гайморит — найчастіше ускладнення. Гострий процес переходить у хронічний з повторними загостреннями
- Поширення на інші пазухи — пансинусит
- Орбітальні ускладнення — набряк повік, абсцес орбіти при поширенні інфекції через тонку кісткову стінку
- Внутрішньочерепні ускладнення — менінгіт, абсцес мозку (рідко, але можливо при ігноруванні симптомів)
- Остеомієліт — гнійне ураження кісткових стінок пазухи
Ці ускладнення розвиваються при запущеному процесі або на фоні імунодефіциту. Своєчасне звернення до лікаря і повноцінний курс лікування їх унеможливлюють.
Поширені запитання
Чи можна лікувати гнійний гайморит вдома? Вдома — лише як доповнення до призначеного лікарем лікування: промивання носа сольовими розчинами, прийом антибіотиків за схемою лікаря. Самостійно, без огляду і призначень — ні. Гнійний гайморит без антибіотиків не лікується і може ускладнитись.
Скільки лікується гнійний гайморит? При гострій формі і своєчасному лікуванні — 10–14 днів. Курс антибіотиків зазвичай 7–10 днів, промивання — 3–5 процедур. При хронічному процесі або ускладненнях — довше.
Чи заразний гнійний гайморит? Сам гайморит не передається від людини до людини. Але бактерії, що його спричинили, можуть передаватись повітряно-крапельним шляхом. Ризик невисокий, але гігієна рук і обмеження контакту з людьми з ослабленим імунітетом — розумна міра.
Гнійний гайморит і вагітність — чим лікувати? Вагітність суттєво обмежує вибір антибіотиків і процедур. Категорично не можна займатись самолікуванням. Лікар підбирає препарати з урахуванням терміну вагітності і безпеки для плода — дозволені амоксицилін, амоксицилін/клавуланат у певних ситуаціях.
Якщо є симптоми гнійного гаймориту — не чекайте. Рання діагностика і правильне лікування дозволяють уникнути і пункції, і ускладнень.
