Секреторний отит — це накопичення рідини в порожнині середнього вуха без ознак гострого запалення. Захворювання протікає без болю і температури, тому часто залишається непоміченим — особливо у дітей. Саме через це секреторний отит є однією з найпоширеніших причин зниження слуху в дитячому віці. Докладніше про всі форми отиту та їх відмінності читайте в нашому загальному огляді про отит.
Що таке секреторний отит і чому він виникає
У нормі середнє вухо вентилюється через євстахієву трубу — канал, що з’єднує барабанну порожнину з носоглоткою. Коли ця труба не працює належним чином, тиск у середньому вусі знижується, слизова оболонка починає виділяти рідину, яка поступово накопичується за барабанною перетинкою.
На відміну від гнійного отиту,ця рідина не інфікована — принаймні на початку. Але з часом вона густішає, стає клейкою, що й дало захворюванню народну назву «клейке вухо».
Основні причини порушення функції євстахієвої труби:
- Аденоїди — найчастіша причина у дітей. Збільшена аденоїдна тканина механічно перекриває вхід у євстахієву трубу.
- Перенесений гострий отит — після одужання рідина іноді залишається в порожнині і не розсмоктується.
- Хронічні захворювання носоглотки — алергічний риніт, синусит, хронічний нежить.
- Пухлини носоглотки — рідкісна, але важлива причина у дорослих, яку завжди потрібно виключити.
- Різкі перепади тиску — авіаперельоти, дайвінг.
Форми та стадії
Гострий секреторний отит — тривалість до 3 тижнів. Найчастіше розвивається після перенесеної ГРВІ або гострого отиту.
Підгострий — від 3 тижнів до 3 місяців.
Хронічний секреторний отит — понад 3 місяці. Саме ця форма найнебезпечніша: тривале накопичення рідини призводить до стійкого зниження слуху, а у дітей — до затримки мовного розвитку.
Симптоми
Секреторний отит підступний саме відсутністю яскравих симптомів. Немає болю, немає температури, немає виділень — тому і пацієнти, і батьки часто не звертають уваги на проблему місяцями.
Основні ознаки:
- зниження слуху — відчуття ніби «вата у вусі»
- відчуття переливання або булькання рідини при нахилах голови
- закладеність вуха, що то зникає, то повертається
- власний голос звучить гучніше або інакше (аутофонія)
- у дітей — неуважність, прохання повторити сказане, гучний звук телевізора
Чого при секреторному отиті зазвичай немає:
- гострого болю
- гнійних виділень
- підвищеної температури
Саме тому у дітей діагноз нерідко ставлять вже на стадії хронічного процесу — коли батьки помічають зниження успішності в школі або затримку мовлення.
Діагностика
Отоскопія — при огляді барабанна перетинка виглядає втягнутою, з жовтуватим або сіруватим відтінком. Іноді крізь неї видно рівень рідини.
Тимпанометрія — ключовий метод діагностики. Визначає тиск у середньому вусі та рухливість барабанної перетинки. При секреторному отиті отримують характерну плоску криву типу «В».
Аудіометрія — оцінює ступінь зниження слуху. У дітей дошкільного віку проводять ігрову аудіометрію або реєстрацію слухових викликаних потенціалів.
Ендоскопія носоглотки — дозволяє оцінити стан аденоїдів та виключити пухлину носоглотки у дорослих.
Лікування
Тактика спостереження
Гострий секреторний отит у 70–90% випадків минає самостійно протягом 3 місяців. Тому при першому епізоді з незначним зниженням слуху лікар може обрати тактику динамічного спостереження без активного лікування.
Консервативне лікування
- Судинозвужувальні краплі в ніс — зменшують набряк слизової і покращують прохідність євстахієвої труби.
- Носові кортикостероїди — при алергічному компоненті або аденоїдах.
- Продування євстахієвої труби (метод Політцера або катетеризація) — відновлює вентиляцію середнього вуха. Проводиться лікарем.
- Лікування основної причини — алергічного риніту, синуситу.
Антибіотики при секреторному отиті не показані — запалення не бактеріальне.
Хірургічне лікування
Якщо консервативна терапія протягом 3 місяців неефективна або слух знижений суттєво — показана операція.
Тимпаностомія (шунтування) — через барабанну перетинку встановлюють невеликий вентиляційний шунт (грому), який дозволяє рідині відтікати і вирівнює тиск у середньому вусі. Операція проводиться під коротким загальним наркозом і займає близько 15 хвилин.
Аденотомія — видалення аденоїдів у дітей. Часто поєднується з тимпаностомією, оскільки без усунення причини ефект від шунтування може бути тимчасовим.
Шунт самостійно виходить через 6–18 місяців, барабанна перетинка загоюється.
Профілактика
- Своєчасно лікуйте гострий отит і не завершуйте лікування передчасно.
- Контролюйте стан аденоїдів у дітей — регулярні огляди отоларинголога дозволяють вчасно виявити проблему.
- Лікуйте алергічний риніт і хронічні захворювання носа.
- При частих перельотах або дайвінгу використовуйте спеціальні беруші з фільтром тиску.
- Якщо дитина погано чує або стала неуважною — не зволікайте з консультацією лікаря.
Часті запитання
Чи болить вухо при секреторному отиті?
Зазвичай ні. Відсутність болю — характерна риса цього захворювання, яка одночасно є і головною небезпекою: люди не звертаються до лікаря вчасно. Дискомфорт, закладеність і зниження слуху є, а болю немає.
Як довго може тривати секреторний отит без лікування?
Гостра форма у більшості випадків минає сама за 1–3 місяці. Але якщо причина не усунена — аденоїди, алергія, хронічний нежить — рідина накопичується знову. Без лікування хронічна форма може тривати роками, поступово погіршуючи слух.
Чи потрібна операція кожній дитині із секреторним отитом?
Ні. Операція показана лише при хронічному перебігу, значному зниженні слуху або затримці мовного розвитку. Перший епізод — привід для спостереження і консервативного лікування, а не одразу для хірургії.
Чи відновиться слух після лікування?
При своєчасному лікуванні — так, у переважній більшості випадків слух повністю відновлюється після евакуації рідини. Якщо процес тривав роками і призвів до змін у барабанній перетинці або слухових кісточках — прогноз гірший.
Чим секреторний отит відрізняється від гнійного?
При гнійному отиті є сильний біль, температура і гнійні виділення — це гостра інфекція. При секреторному — рідина в середньому вусі без інфекції, без болю, без температури. Це різні захворювання з різними причинами і різним лікуванням.
