Зовнішній отит — це запалення шкіри зовнішнього слухового проходу. Захворювання зустрічається у людей будь-якого віку, але особливо часто — у тих, хто активно плаває або живе в умовах підвищеної вологості. Попри те що хвороба здається незначною, без лікування вона може давати серйозні ускладнення. Розбираємо, чому виникає зовнішній отит, чим він відрізняється від інших отитів, як його розпізнати та що робити.
Що таке зовнішній отит
Зовнішній слуховий прохід — це канал завдовжки близько 2,5 см, що з’єднує вушну раковину з барабанною перетинкою. Його шкіра вкрита тонким шаром вушної сірки, яка виконує захисну функцію: підтримує кисле середовище та перешкоджає розмноженню бактерій і грибків.
Коли цей захисний бар’єр порушується — через воду, механічне подразнення або зниження імунітету — виникає запалення. Саме це і є зовнішній отит.
Розрізняють дві основні форми:
Гострий зовнішній отит розвивається швидко — протягом кількох годин або доби. Найчастіше його збудником є бактерії, зокрема синьогнійна паличка або золотистий стафілокок.
Хронічний зовнішній отит триває більше трьох місяців. Зазвичай пов’язаний з грибковою інфекцією (отомікоз), алергічними реакціями або шкірними захворюваннями — екземою чи псоріазом.
Причини та фактори ризику
Найпоширеніша причина — потрапляння води у вухо, через що зовнішній отит часто називають «вухом плавця». Волога розм’якшує шкіру слухового проходу та порушує кисле середовище, створюючи ідеальні умови для інфекції.
Інші поширені причини:
- Механічне пошкодження — чищення вух ватними паличками, шпильками, нігтями. Дряпина на шкірі — це вхідні ворота для інфекції.
- Слухові апарати та навушники-вкладиші — порушують вентиляцію слухового проходу та натирають шкіру.
- Алергічні реакції — на засоби для волосся, краплі у вуха, матеріали навушників.
- Шкірні захворювання — екзема, себорейний дерматит, псоріаз.
- Зниження імунітету — при цукровому діабеті ризик важкої форми захворювання суттєво зростає.
Симптоми зовнішнього отиту
Симптоми залежать від стадії та форми захворювання.
Початкова стадія:
- свербіж у вусі — часто перший і найпомітніший симптом
- відчуття закладеності або повноти у вусі
- легке почервоніння шкіри слухового проходу
Розгорнута клінічна картина:
- біль у вусі, який посилюється при натисканні на козелок або потягуванні за вушну раковину — характерна ознака зовнішнього отиту
- набряк слухового проходу
- виділення з вуха — спочатку прозорі, потім можуть ставати гнійними
- зниження слуху через набряк та виділення
Тривожні ознаки, при яких потрібна термінова допомога:
- сильний біль, що не знімається знеболювальними
- поширення почервоніння на вушну раковину або шкіру навколо вуха
- підвищення температури тіла
- оніміння або слабкість у ділянці обличчя
Остання група симптомів може свідчити про злоякісний (некротизуючий) зовнішній отит — небезпечне ускладнення, яке найчастіше виникає у людей із цукровим діабетом або імунодефіцитом.
Діагностика
Для постановки діагнозу лікар-отоларинголог проводить отоскопію — огляд слухового проходу і барабанної перетинки за допомогою спеціального інструменту. У більшості випадків цього достатньо.
Якщо запалення рецидивує або не відповідає на стандартне лікування, призначають мікробіологічне дослідження виділень — це дозволяє точно визначити збудника та його чутливість до антибіотиків чи протигрибкових препаратів.
При підозрі на поширення процесу за межі слухового проходу може знадобитися КТ скроневих кісток.
Лікування зовнішнього отиту
Основа лікування — місцева терапія. Системні антибіотики призначають лише у важких або ускладнених випадках.
Місцеве лікування:
Краплі у вухо — головний інструмент лікаря. Залежно від збудника призначають:
- антибактеріальні краплі (ципрофлоксацин, неоміцин, поліміксин) — при бактеріальній інфекції
- протигрибкові краплі або мазі (клотримазол, ністатин) — при отомікозі
- комбіновані препарати з антибіотиком та кортикостероїдом — для зменшення запалення і набряку одночасно
Перед застосуванням крапель слуховий прохід потрібно очистити від виділень — це робить лікар під час прийому. Самостійно чистити вухо ватними паличками під час запалення не можна.
Знеболювання:
При вираженому болі призначають нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, парацетамол) у таблетках або сиропі.
Тривалість лікування:
Гострий зовнішній отит при правильному лікуванні минає за 7–10 днів. Хронічна або грибкова форма потребує тривалішої терапії — до 4–6 тижнів.
Профілактика
Більшості випадків зовнішнього отиту можна уникнути, дотримуючись простих правил:
- Після купання або плавання нахиляйте голову вбік, щоб вода вільно витікала з вуха. Можна акуратно промокнути вхід у слуховий прохід рушником.
- Не чистіть вуха ватними паличками — вони проштовхують сірку глибше і пошкоджують шкіру. Вуха в нормі самоочищуються.
- Під час плавання в басейні або відкритих водоймах використовуйте беруші.
- Якщо ви носите слуховий апарат — регулярно дезінфікуйте його та дотримуйтесь рекомендацій лікаря щодо гігієни.
- При схильності до зовнішнього отиту проконсультуйтеся з лікарем щодо профілактичного застосування підкислюючих крапель після плавання.
Часті запитання (FAQ)
Чи заразний зовнішній отит?
Ні. Зовнішній отит — це запалення шкіри, а не інфекція, що передається від людини до людини. Контакту з хворим боятися не потрібно.
Чи можна купатися при зовнішньому отиті?
Небажано. Вода у запаленому вусі сповільнює одужання та підвищує ризик ускладнень. Якщо без купання не обійтися — захистіть вухо берушами або ватою, змоченою вазеліном.
Чи може зовнішній отит пройти сам без лікування?
Дуже легкі форми іноді минають самостійно, але розраховувати на це не варто. Без лікування інфекція може поширитися на навколовушні тканини або перейти в хронічну форму. Краще звернутися до лікаря при перших симптомах.
Чим зовнішній отит відрізняється від середнього?
Середній отит — це запалення порожнини за барабанною перетинкою. Його головна ознака — біль, що посилюється при ковтанні та не реагує на натискання козелка. Зовнішній отит, навпаки, дає характерну болючість саме при натисканні ззовні. Точно розрізнити ці стани може лише лікар при огляді.
Коли потрібно звертатися до лікаря терміново?
Якщо біль дуже сильний, поширюється на щелепу або шию, є температура, або симптоми погіршуються попри лікування — потрібна термінова консультація. Люди з цукровим діабетом мають звертатися при будь-яких симптомах отиту без зволікань.
