Гнійна ангіна — це гострий тонзиліт з утворенням гною на поверхні піднебінних мигдаликів. Саме так виглядає класична ангіна, яку більшість людей уявляє при цьому слові: червоне горло, білий наліт, висока температура і нестерпний біль при ковтанні. Гнійна форма майже завжди має бактеріальну природу і потребує антибіотикотерапії.
Причини гнійної ангіни, (бактеріального тонзиліту)
Основний збудник — β-гемолітичний стрептокок групи А. Він відповідає за переважну більшість випадків гнійної ангіни і є найнебезпечнішим з точки зору ускладнень. Рідше збудниками є інші стрептококи, стафілокок або їх поєднання.
Гнійна ангіна передається повітряно-крапельним шляхом і через контактно-побутовий — спільний посуд, рушники, поцілунки. Інкубаційний період — 1–3 дні. Найчастіше хворіють діти від 5 до 15 років і молоді дорослі; у дітей до 3 років стрептококова ангіна зустрічається рідко.
Фактори ризику: переохолодження, контакт з хворою людиною, знижений імунітет, хронічні захворювання носоглотки.
Симптоми гнійного тонзиліту
Гнійна ангіна починається різко — протягом кількох годин стан погіршується від норми до тяжкого:
Різкий біль у горлі — інтенсивний, різко посилюється при ковтанні; багато пацієнтів відмовляються від їжі і навіть рідини через біль.
Висока температура — 38,5–40°C, підіймається швидко, супроводжується ознобом.
Гнійний наліт на мигдаликах — білий або жовтувато-сірий; характер нальоту залежить від форми.
Виражена інтоксикація — сильна слабкість, головний біль, ломота в тілі, відсутність апетиту.
Збільшені та болісні підщелепні лімфовузли — нерідко болісні навіть у спокої.
Набряк мигдаликів — може бути настільки вираженим, що утруднює ковтання.
Неприємний запах з рота — через гнійний вміст на мигдаликах.
Нежить і кашель при гнійній ангіні нетипові. Якщо вони є — скоріше вірусна природа захворювання.
Форми гнійної ангіни: фолікулярна та лакунарна
Фолікулярний тонзиліт (ангіна)
На почервонілій і набряклій поверхні мигдаликів видно жовтувато-білі крапки діаметром 1–3 мм — нагноєні лімфоїдні фолікули. Вигляд нагадує зоряне небо. Температура — 38,5–39,5°C. Стан середньої тяжкості або тяжкий.
Лакунарний тонзиліт (ангіна)
Гнійний наліт заповнює лакуни мигдаликів і поступово зливається, утворюючи суцільні жовтувато-білі плівки на поверхні. На відміну від дифтерії наліт при лакунарній ангіні легко знімається шпателем і не виходить за межі мигдаликів. Температура — 39–40°C. Стан тяжчий, ніж при фолікулярній формі.
Практичної різниці в лікуванні між фолікулярною і лакунарною формою немає — підхід однаковий.
Діагностика: як відрізнити гнійну ангіну від інших хвороб
Гнійний наліт на мигдаликах дають і інші захворювання, які принципово відрізняються за лікуванням:
Інфекційний мононуклеоз — наліт схожий на лакунарну ангіну, але додатково збільшені лімфовузли по всьому тілу, збільшені печінка і селезінка; антибіотики пеніцилінового ряду при мононуклеозі протипоказані — дають висипання.
Дифтерія — плівчастий наліт щільний, сіруватий, важко знімається, поширюється за межі мигдаликів на дужки і м’яке піднебіння.
Грибковий тонзиліт — білий сирнистий наліт, температура незначна або відсутня, частіше на тлі прийому антибіотиків.
Самостійно розрізнити ці стани неможливо. Огляд лікаря обов’язковий.
На прийомі ЛОР-лікар проводить:
Фарингоскопію — оцінює характер і локалізацію нальоту, ступінь набряку, симетричність мигдаликів.
Швидкий стрептококовий тест — підтверджує або виключає β-гемолітичний стрептокок за 5 хвилин.
Пальпацію лімфовузлів — підщелепних і шийних.
Загальний аналіз крові — при підозрі на мононуклеоз або тяжкому перебігу.
Мазок з мигдаликів на флору та чутливість — при рецидивуючих ангінах або відсутності відповіді на стандартну терапію.
Сучасне лікування гнійної ангіни (тонзиліту)
Антибіотики при гнійному тонзиліті
Антибіотикотерапія при гнійній бактеріальній ангіні обов’язкова. Мета — не лише пришвидшити одужання, а й запобігти ускладненням: ревматизму і гломерулонефриту. Препарат, дозу і тривалість курсу визначає лікар. Самостійно припиняти курс після зникнення симптомів не можна — бактерії можуть зберігатись у мигдаликах і спровокувати рецидив або ускладнення.
Докладно: Антибіотики при ангіні
Місцева терапія та симптоматичне лікування
Полоскання горла — хлоргексидин, мірамістин, фурацилін кожні 3–4 години; зменшує бактеріальне навантаження і полегшує біль. Не замінює антибіотик.
Місцеві антисептичні спреї та таблетки для розсмоктування — симптоматична допомога.
Симптоматичне лікування
НПЗП (ібупрофен, парацетамол) — для зниження температури і зменшення болю та набряку.
Рясне тепле пиття — прискорює виведення токсинів.
Постільний режим — обов’язковий у гострому періоді з температурою.
Що категорично не можна робити при гнійному запаленні горла
Гріти горло — тепло прискорює розмноження бактерій і може спровокувати абсцес.
Припиняти антибіотик після 2–3 днів, коли стало краще — курс має бути завершений повністю.
Ставити компреси на шию — з тієї ж причини, що й прогрівання.
Чим небезпечний гнійний тонзиліт: можливі ускладнення
Гнійна ангіна небезпечна при неадекватному або незавершеному лікуванні:
Паратонзилярний абсцес — гній накопичується в клітковині навколо мигдалика; різкий біль з одного боку, утруднене відкривання рота, «гарячий картопляний» голос. Потребує хірургічного розтину.
Ревматизм — аутоімунне ураження серцевих клапанів і суглобів як наслідок стрептококової інфекції.
Гломерулонефрит — ураження нирок стрептококового походження.
Заглотковий абсцес — частіше у дітей до 5 років; потребує термінового хірургічного втручання.
Сепсис — при поширенні інфекції за межі глотки; рідко, але небезпечно для життя.
Скільки триває захворювання та коли негайно викликати лікаря
При своєчасно розпочатій антибіотикотерапії температура нормалізується на 2–3 день, наліт зникає до 5–7 дня, повне одужання — за 10–14 днів. Якщо через 3 дні лікування стан не покращується або погіршується — необхідний негайний повторний огляд.
Біль у горлі настільки сильний, що унеможливлює ковтання або відкривання рота.
Набряк шиї або асиметрія мигдаликів — один набагато більший за інший.
Температура вище 39°C, що не знижується після жарознижувальних.
Зміна голосу — «гарячий», приглушений тембр.
Утруднене дихання.
Висипання на шкірі на тлі ангіни — можлива скарлатина.
Запис до ЛОРа в Києві
Я приймаю пацієнтів з гнійною ангіною у Троєщині (Київ). Проводжу фарингоскопію і швидкий стрептококовий тест на прийомі — і одразу призначаю лікування. Без черг і направлень.
Часті запитання (FAQ)
Чи обов’язково при гнійній ангіні приймати антибіотики?
Так, якщо підтверджена бактеріальна природа. Гнійна ангіна майже завжди бактеріальна, і без антибіотиків є реальний ризик ускладнень — паратонзилярного абсцесу, ревматизму, гломерулонефриту. Лікар визначає препарат після огляду.
Скільки днів заразна гнійна ангіна?
Без антибіотиків — до нормалізації температури і зникнення симптомів, орієнтовно 7–10 днів. При антибіотикотерапії заразність різко знижується вже через 24 години після початку лікування.
Чи можна полоскати горло при гнійній ангіні?
Так, і це обов’язкова частина лікування. Полоскання антисептичними розчинами зменшує кількість бактерій на поверхні мигдаликів і полегшує біль. Але полоскання не замінює антибіотик.
Чи можна гріти горло при гнійній ангіні?
Ні, категорично. Тепло прискорює розмноження бактерій і підвищує ризик розвитку паратонзилярного абсцесу.
Чи може гнійна ангіна минути без лікування?
Симптоми можуть зменшитись самостійно, але бактерія залишається в організмі. Ризик ускладнень — ревматизму і гломерулонефриту — зберігається навіть після зникнення симптомів. Саме тому повний курс антибіотиків обов’язковий.
Чим відрізняється гнійна ангіна від дифтерії?
Зовні схоже, але є ключові відмінності: при дифтерії наліт щільний, сіруватий, важко знімається і поширюється за межі мигдаликів. При ангіні наліт знімається легко і не виходить за мигдалики. Відрізнити самостійно складно — при будь-якому нальоті на мигдаликах потрібен огляд лікаря.
