Тонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів. У народі його частіше називають ангіною, хоча медично ангіна — лише гостра форма тонзиліту. Захворювання надзвичайно поширене: входить до трійки найчастіших причин звернень до ЛОР-лікаря і зустрічається в будь-якому віці, але особливо часто — у дітей шкільного віку та молодих дорослих.
Будова мигдаликів
Піднебінні мигдалики — парні скупчення лімфоїдної тканини в глотці. Вони є частиною імунної системи і першими контактують з інфекцією, що потрапляє через рот або ніс. Коли мигдалики справляються з навантаженням — людина навіть не помічає запалення. Коли ні — розвивається тонзиліт.
Що таке тонзиліт та чим він відрізняється від ангіни?
Важливо розуміти різницю між формами:
Гострий тонзиліт (ангіна) — раптове запалення, зазвичай інфекційного походження, з вираженими симптомами і чіткими часовими межами.
Хронічний тонзиліт — тривалий запальний процес у мигдаликах, що може протікати без яскравих симптомів, але поступово руйнує тканину мигдаликів і негативно впливає на весь організм.
Види тонзиліту
За перебігом
Гострий тонзиліт (ангіна) — починається різко, з високої температури та сильного болю в горлі. Триває від кількох днів до 2 тижнів.
Хронічний тонзиліт — встановлюється при 3 і більше загостреннях на рік або при постійних змінах мигдаликів, що виявляє лікар при огляді.
За характером запалення (при гострій формі)
Катаральна ангіна — найлегша форма: набряк і почервоніння мигдаликів без нальоту.
Фолікулярна ангіна — на поверхні мигдаликів видно жовтувато-білі крапки (нагноєні фолікули).
Лакунарна ангіна — гнійний наліт заповнює заглиблення (лакуни) мигдаликів; нерідко зливається в суцільну плівку.
Гнійна ангіна — збірна назва для фолікулярної і лакунарної форм із вираженим гнійним компонентом.
За збудником
Бактеріальний тонзиліт — найчастіше спричиняє β-гемолітичний стрептокок групи А. Саме ця форма вимагає антибіотикотерапії.
Вірусний тонзиліт — збудники аденовірус, вірус Епштейна–Барр, грип. Антибіотики при цій формі не ефективні.
Грибковий тонзиліт — рідкісна форма, частіше виникає на тлі тривалої антибіотикотерапії або імунодефіциту.
Симптоми тонзиліту
Симптоми значно відрізняються залежно від форми, але типова картина гострого тонзиліту:
Біль у горлі — інтенсивний, різко посилюється при ковтанні; може віддавати у вухо або щелепу.
Висока температура — при бактеріальній формі часто 38,5–40°C, підіймається швидко.
Наліт на мигдаликах — білий, жовтуватий або сірий; при лакунарній формі може покривати всю поверхню мигдалика.
Збільшені та болісні підщелепні лімфовузли.
Загальна інтоксикація — слабкість, головний біль, ломота в тілі.
Набряк мигдаликів — інколи настільки виражений, що утруднює ковтання і дихання.
При хронічному тонзиліті симптоми стерті: постійне відчуття дискомфорту в горлі, неприємний запах з рота, гнійні пробки в лакунах мигдаликів, субфебрильна температура, підвищена втомлюваність.
Детальніше про симптоми: Симптоми тонзиліту
Причини та фактори ризику
Основна причина гострого тонзиліту — інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом або через контакт. До факторів ризику належать:
Контакт з хворою людиною — основний шлях передачі стрептококової ангіни.
Переохолодження — знижує місцевий імунітет слизових оболонок.
Хронічні захворювання носа та носоглотки — викривлення перегородки, аденоїди, хронічний риніт порушують нормальне дихання і створюють умови для розмноження бактерій.
Зниження загального імунітету — стрес, гіповітаміноз, перевтома.
Вік від 5 до 15 років — найбільша частота стрептококових ангін.
Сухе або забруднене повітря — подразнює слизову мигдаликів.
Діагностика
Діагноз встановлює ЛОР-лікар після огляду. Самостійно відрізнити бактеріальну ангіну від вірусної або від інфекційного мононуклеозу — неможливо, а лікування принципово різне.
На прийомі лікар проводить:
Фарингоскопію — огляд мигдаликів і задньої стінки глотки; дозволяє оцінити характер запалення, наявність і тип нальоту.
Пальпацію лімфовузлів — збільшення і болісність підказують на бактеріальний процес.
Мазок з мигдаликів на флору — при потребі визначити збудника і його чутливість до антибіотиків.
Загальний аналіз крові — допомагає розрізнити бактеріальне і вірусне запалення.
Швидкий стрептококовий тест — дозволяє підтвердити або виключити β-гемолітичний стрептокок протягом 5 хвилин прямо на прийомі.
Лікування тонзиліту
Підхід залежить від форми та збудника.
Антибіотики
Показані лише при бактеріальному тонзиліті. Призначення антибіотика без підтвердженої бактеріальної природи — помилка, що сприяє резистентності. Препарат, дозу і тривалість курсу визначає лікар.
Докладно: Антибіотики при ангіні
Місцеве лікування
Полоскання горла антисептичними розчинами — зменшує бактеріальне навантаження і полегшує біль.
Місцеві антисептики у вигляді спреїв або таблеток для розсмоктування — як доповнення до основного лікування.
Симптоматичне лікування
НПЗП (ібупрофен, парацетамол) — для зниження температури та зменшення болю.
Рясне тепле пиття — пом’якшує слизову і прискорює виведення токсинів.
Постільний режим — особливо у гострому періоді з температурою.
Хірургічне лікування
Тонзилектомія (видалення мигдаликів) показана при декомпенсованому хронічному тонзиліті, рецидивуючих ангінах (5 і більше на рік) або ускладненнях.
Детальніше: Тонзилектомія
Тонзиліт у дітей
У дітей тонзиліт зустрічається значно частіше, ніж у дорослих. Причини — незрілість імунної системи, тісний контакт у колективах і анатомічні особливості носоглотки.
Особливості перебігу у дітей:
Температура підіймається стрімко і може досягати 40°C навіть при нетяжкій формі.
Маленькі діти не завжди можуть пояснити, що болить горло — відмовляються від їжі, стають примхливими, погано сплять.
Ризик ускладнень вищий, ніж у дорослих, особливо при несвоєчасному лікуванні.
При частих ангінах у дитини обов’язково потрібно з’ясувати причину — нерідко це аденоїди або знижений імунітет.
Детальніше: Тонзиліт у дітей
Тонзиліт при вагітності
Ангіна під час вагітності потребує особливої уваги: висока температура і бактеріальна інфекція несуть ризики як для матері, так і для плода, а вибір безпечних препаратів обмежений. Самолікування неприпустиме.
Ускладнення тонзиліту
Нелікована або неправильно лікована ангіна може призвести до серйозних наслідків:
Паратонзилярний абсцес — гнійне запалення клітковини навколо мигдалика; одне з найчастіших ускладнень, вимагає хірургічного розтину.
Ревматизм — аутоімунне ураження суглобів і серця як реакція на стрептококову інфекцію; розвивається при неадекватному лікуванні стрептококової ангіни.
Гломерулонефрит — ураження нирок стрептококового походження.
Сепсис — при поширенні інфекції за межі глотки; рідко, але небезпечно для життя.
Хронічний тонзиліт — як наслідок повторних недолікованих ангін.
Коли негайно звертатись до лікаря
Біль у горлі настільки сильний, що унеможливлює ковтання.
Температура вище 39°C, що не знижується жарознижувальними.
Набряк шиї або утруднене відкривання рота — ознаки паратонзилярного абсцесу.
Різкий голос або утруднене дихання.
Висипання на шкірі на тлі ангіни — можлива скарлатина.
Симптоми у дітей до 3 років — навіть при помірному болю в горлі.
Ангіна, що не покращується через 3 дні лікування.
Запис до ЛОРа в Києві
Я приймаю пацієнтів з тонзилітом та ангіною у Троєщині (Київ). На консультації проводжу фарингоскопію, за потреби — швидкий стрептококовий тест, і одразу призначаю лікування. Без черг і направлень.
Часті запитання (FAQ)
Чим відрізняється ангіна від тонзиліту?
Ангіна — народна і клінічна назва гострого тонзиліту. Тонзиліт — ширше поняття, що включає як гостру (ангіна), так і хронічну форму захворювання. Коли лікар каже «ангіна», він має на увазі гострий тонзиліт.
Чи заразна ангіна?
Так. Стрептококова ангіна передається повітряно-крапельним шляхом і через контактно-побутовий — спільний посуд, рушники. Хворий заразний до нормалізації температури і зникнення симптомів, а при антибіотикотерапії перестає бути заразним через 24 години після початку лікування.
Скільки триває ангіна?
Гостра бактеріальна ангіна при правильному лікуванні минає за 7–10 днів. Температура знижується на 2–3 день антибіотикотерапії, наліт зникає до 5–7 дня. Якщо симптоми не зменшуються через 3 дні — потрібен повторний огляд.
Чи можна лікувати ангіну без антибіотиків?
Вірусну ангіну — так, вона проходить без антибіотиків. Бактеріальну стрептококову — ні: без антибіотиків є ризик ускладнень з боку серця і нирок. Відрізнити форми без огляду і аналізів неможливо.
Чи можна полоскати горло при ангіні?
Так, і це корисно. Полоскання антисептичними розчинами (хлоргексидин, мірамістин, фурацилін) зменшує кількість бактерій на поверхні мигдаликів і полегшує біль. Але полоскання не замінює антибіотикотерапію при бактеріальній формі.
Чи може ангіна минути сама?
Вірусна — може. Бактеріальна стрептококова — проходить і без лікування, але ризик ускладнень (ревматизм, гломерулонефрит) залишається. Саме тому при температурі вище 38°C і нальоті на мигдаликах потрібен огляд лікаря.
Коли призначають видалення мигдаликів?
При декомпенсованому хронічному тонзиліті, рецидивуючих ангінах 5 і більше разів на рік, паратонзилярному абсцесі, що повторюється, або при суттєвому збільшенні мигдаликів з утрудненням дихання чи ковтання.
