Хронічний гайморит — це запалення слизової оболонки верхньощелепних пазух, яке триває понад 12 тижнів незважаючи на лікування. Від гострого відрізняється не лише тривалістю, але й механізмом: стійкий запальний процес змінює саму слизову — вона потовщується, втрачає нормальну функцію, і навіть після курсу антибіотиків повертається до вихідного стану значно повільніше.
Чому гайморит стає хронічним
Найчастіша причина хронізації — недолікований гострий гайморит. Але є й інші фактори, які самі по собі створюють умови для хронічного запалення:
Анатомічні:
- Викривлення носової перегородки — порушує вентиляцію пазух
- Гіпертрофія носових раковин — звужує носові ходи
- Поліпи носа — блокують природні співусть пазух
Інфекційні та імунологічні:
- Рецидивуючі ГРВІ — кожна нова інфекція підтримує запалення
- Алергічний риніт — хронічний набряк слизової порушує дренаж пазух
- Знижений імунітет — інфекція не елімінується повністю
Стоматологічні:
- Запалення коренів верхніх молярів і премолярів — одонтогенний гайморит часто хронізується без стоматологічного лікування
Ятрогенні:
- Нераціональне або неповне лікування гострого гаймориту
- Зловживання судинозвужувальними краплями — медикаментозний риніт
Симптоми хронічного гаймориту
Симптоми хронічного гаймориту менш яскраві, ніж при гострому — але постійні. Людина звикає до них і часто не пов’язує з патологією пазух.
Основні симптоми:
- Закладеність носа — постійна або з короткими проміжками
- Виділення з носа — слизові або слизово-гнійні, часто стікають по задній стінці глотки
- Відчуття тиску або тупого болю в ділянці щоки, під оком — посилюється при нахилі вперед
- Зниження або втрата нюху (гіпосмія, аносмія)
- Постназальний затік — відчуття слизу в горлі, кашель, першіння
Загальні симптоми:
- Хронічна втома, зниження концентрації
- Головний біль — частіше в першій половині дня
- Неприємний запах з носа або відчуття запаху
Чого зазвичай немає при хронічному гаймориті (на відміну від гострого):
- Високої температури
- Інтенсивного болю в пазусі
- Різкого погіршення самопочуття
Саме відсутність гострих проявів ускладнює діагностику — симптоми списують на алергію, синдром хронічної втоми або “вічний нежить”.
Хронічний гайморит і поліпи носа
Окрема і важлива форма — хронічний риносинусит з поліпами носа (CRSwNP). Поліпи — це розростання набряклої слизової оболонки, які заповнюють носові ходи і пазухи.
При поліпозному гаймориті характерна тріада:
- Повна носова обструкція
- Аносмія (повна втрата нюху)
- Неефективність звичайного медикаментозного лікування
Поліпи суттєво погіршують прогноз і вимагають іншого підходу до лікування — як правило, хірургічного або біологічної терапії.
Діагностика
Діагноз хронічного гаймориту встановлюється на основі клінічної картини і підтверджується інструментально.
Ендоскопія носа — основний метод. Дозволяє оцінити стан слизової, виявити поліпи, гнійне відокремлюване в середньому носовому ході, анатомічні аномалії. Займає 3–5 хвилин, проводиться в кабінеті ЛОРа.
КТ приносових пазух — “золотий стандарт” для оцінки ступеня ураження. Показує всі пазухи в зрізах, виявляє потовщення слизової, рівні рідини, поліпи. Необхідна перед плануванням операції і при неефективності консервативного лікування.
Рентген пазух — менш інформативний, ніж КТ, але може використовуватись для первинної оцінки.
Бактеріологічний посів — при підозрі на резистентну інфекцію або перед антибіотикотерапією.
Лікування хронічного гаймориту
Консервативне лікування
Інтраназальні кортикостероїди (ІНКС) — основа лікування. Зменшують запалення слизової, набряк, поліпи. Застосовуються тривало — від 3 місяців і довше. Препарати: флутиказон, мометазон, будесонід. Системна дія мінімальна при правильному застосуванні.
Сольові промивання — обов’язковий елемент. Ізотонічний або гіпертонічний розчин, 2–3 рази на день. Покращують мукоциліарний кліренс, механічно видаляють вміст із пазух.
Антибіотики — при хронічному гаймориті підхід інший, ніж при гострому. Короткі курси неефективні. Якщо є бактеріальний компонент — застосовуються тривалі курси макролідів у низьких дозах (рокситроміцин, азитроміцин) з протизапальним ефектом, 4–12 тижнів. Широкоспекторні антибіотики коротким курсом — не показані як рутинне лікування.
Антигістамінні — при супутньому алергічному риніті.
Деконгестанти — лише коротким курсом (до 5 днів) при загостренні. Тривале застосування спричиняє медикаментозний риніт і погіршує стан.
Апаратні процедури в кабінеті ЛОРа
“Зозуля” — промивання методом від’ємного тиску. Евакуює вміст з верхньощелепних пазух.
Пункція верхньощелепної пазухи — при накопиченні гнійного вмісту, який не евакуюється іншими методами. Виконується під місцевою анестезією.
Хірургічне лікування
Показане при неефективності консервативного лікування протягом 3 місяців, наявності поліпів, анатомічних перешкод або ускладнень.
FESS (функціональна ендоскопічна хірургія пазух) — основний метод. Ендоскопічна операція розширює природні співусть пазух, видаляє поліпи і змінену слизову. Виконується під загальним або місцевим знеболенням. Після операції — тривала консервативна терапія ІНКС.
Важливо розуміти: операція не вилікує хронічний гайморит назавжди. Вона відновлює анатомічні умови для нормального дренажу, але без подальшого лікування запалення повертається.
Загострення хронічного гаймориту
На тлі хронічного процесу можуть виникати гострі загострення — як правило, після ГРВІ. При загостренні приєднуються симптоми гострого гаймориту: посилення болю, густі гнійні виділення, температура.
Лікування загострення відрізняється від лікування стабільної хронічної форми: можуть бути показані антибіотики широкого спектру, деконгестанти, апаратні процедури.
Хронічний гайморит: чого не можна робити
- Самостійно призначати антибіотики — при хронічному гаймориті без посіву і чутливості це або неефективно, або шкідливо
- Довго застосовувати судинозвужувальні краплі — понад 5 днів спричиняють звикання і погіршують стан
- Ігнорувати симптоми роками — хронічне запалення поступово змінює слизову незворотно, поліпи ростуть
- Прогрівати пазухи при загостренні — при гнійному процесі тепло прискорює поширення інфекції
Коли звертатись до ЛОРа
- Закладеність носа не проходить понад 3 місяці
- Нюх знизився або зник
- Відчуття тиску під оком або в ділянці щоки
- Слиз стікає по задній стінці, є постійне першіння в горлі
- Часті загострення — 3 і більше разів на рік
Хронічний гайморит не лікується самостійно. Без усунення причини — анатомічної, алергічної або інфекційної — симптоми повертаються незалежно від кількості курсів антибіотиків.
Запис до ЛОРа в Києві
Проводжу ендоскопічну діагностику носа і пазух, ЯМІК-процедури, пункції верхньощелепних пазух. При необхідності — направлення на КТ і консультація щодо хірургічного лікування.
Часті запитання
Чим хронічний гайморит відрізняється від гострого?
Гострий гайморит триває до 4 тижнів, має яскраві симптоми — біль, температуру, гнійні виділення. Хронічний — понад 12 тижнів, симптоми тупіші й постійні: закладеність, зниження нюху, відчуття тиску. Гострий часто проходить після курсу лікування, хронічний вимагає тривалої терапії і усунення причини.
Чи можна вилікувати хронічний гайморит без операції?
Так, у частини пацієнтів — особливо без поліпів і без значних анатомічних перешкод. Тривалий курс інтраназальних кортикостероїдів у поєднанні з промиваннями дає стійкий результат. Але якщо є поліпи, суттєво викривлена перегородка або неефективність 3-місячної консервативної терапії — хірургічне лікування обґрунтоване.
Скільки триває лікування хронічного гаймориту?
Консервативне лікування — від 3 місяців як мінімум. Інтраназальні кортикостероїди застосовуються тривало, іноді роками — зі зниженням дози після стабілізації. Короткі курси лікування при хронічному гаймориті, як правило, дають лише тимчасовий ефект.
Чи небезпечний хронічний гайморит?
Сам по собі — рідко спричиняє серйозні ускладнення. Але тривале запалення поруч з очницею і основою черепа теоретично може давати ускладнення: орбітальний целюліт, внутрішньочерепні ускладнення. На практиці ускладнення частіші при гострому гаймориті. Хронічний більше впливає на якість життя: хронічна втома, зниження концентрації, постійна закладеність.
Чому хронічний гайморит повертається після лікування?
Тому що антибіотики і промивання усувають симптоми, але не причину. Якщо причина — поліпи, алергія або викривлена перегородка — вони залишаються. Стійкий результат можливий лише при комплексному підході: усунення анатомічної перешкоди, контроль алергії, тривала протизапальна терапія.
