Отит рідко залишається непоміченим — у більшості форм він дає чіткі сигнали. Але симптоми суттєво відрізняються залежно від того, яка частина вуха уражена і наскільки далеко зайшло запалення. Розуміння цих відмінностей допомагає вчасно звернутися до лікаря і не переплутати отит із іншими захворюваннями. Про види отиту, їх причини та лікування читайте в нашому детальному огляді.

Загальні симптоми отиту
Незалежно від форми, більшість випадків отиту супроводжується кількома спільними ознаками.
Біль у вусі — найхарактерніший симптом. Може бути гострим, пульсуючим, ниючим або стріляючим. Нерідко віддає в скроню, щелепу або потилицю.
Зниження слуху — відчуття закладеності, приглушеності звуків, ніби «вата у вусі». Виникає через набряк або накопичення рідини чи гною.
Відчуття закладеності або повноти у вусі — часто є першим симптомом ще до появи болю.
Шум або дзвін у вусі — може виникати при будь-якій формі отиту.
Загальна інтоксикація — підвищення температури, слабкість, головний біль. Більш виражена при гнійних формах.
Симптоми зовнішнього отиту
Зовнішній отит — це запалення шкіри слухового проходу. Його симптоми добре відрізняються від інших форм.
Характерні ознаки:
- біль, що різко посилюється при натисканні на козелок або потягуванні за вушну раковину — головна діагностична ознака
- свербіж у слуховому проході — часто передує болю
- почервоніння і набряк шкіри слухового проходу
- виділення з вуха — спочатку прозорі, потім можуть ставати гнійними
- зниження слуху через набряк і виділення
Температура при зовнішньому отиті зазвичай нормальна або субфебрильна. Сильна температура і поширення почервоніння на вушну раковину — тривожна ознака, що потребує термінової допомоги.
Симптоми гострого середнього отиту
Гострий середній отит дає найбільш виражену симптоматику. Протікає у кілька стадій, і симптоми змінюються разом зі стадією.
Початкова стадія (катаральна):
- наростаючий біль у вусі, що посилюється вночі
- закладеність і зниження слуху
- підвищення температури до 38–39°C
- загальна слабкість
Гнійна стадія (до перфорації):
- нестерпний пульсуючий біль
- температура може сягати 39–40°C
- виражена інтоксикація, у дітей — збудження або, навпаки, млявість
Після перфорації барабанної перетинки:
- гнійні або кров’янисто-гнійні виділення з вуха
- різке зменшення болю
- нормалізація температури
- поступове покращення самопочуття
Якщо після перфорації стан не покращується або погіршується — це сигнал ускладнення.
Симптоми секреторного отиту
Секреторний отит — найбільш непомітна форма. Саме через відсутність яскравих симптомів його часто виявляють із запізненням.
Що є:
- зниження слуху — основна скарга
- відчуття закладеності, що то зникає, то повертається
- відчуття переливання рідини при нахилах або поворотах голови
- аутофонія — власний голос звучить гучніше або із відлунням
Чого немає:
- гострого болю
- температури
- гнійних виділень
У дітей секреторний отит часто проявляється не скаргами на вухо, а неуважністю, проханням повторити сказане, гучним звуком телевізора або затримкою мовлення.
Симптоми хронічного отиту
Хронічний гнійний середній отит протікає менш бурхливо, ніж гострий, але наслідки від нього серйозніші.
Основні прояви:
- періодичні або постійні гнійні виділення з вуха
- стійке зниження слуху, що поступово прогресує
- помірний або відсутній біль між загостреннями
- під час загострень — посилення виділень, біль, температура
Симптоми ускладнень — коли потрібна термінова допомога
Деякі симптоми вказують на поширення інфекції за межі вуха. При їх появі потрібна негайна консультація лікаря або виклик швидкої.
Тривожні ознаки:
- біль або набряк і почервоніння за вушною раковиною — можливий мастоїдит
- сильний головний біль у поєднанні з ригідністю м’язів шиї — підозра на менінгіт
- запаморочення, нудота, порушення рівноваги — ураження внутрішнього вуха
- асиметрія обличчя або слабкість м’язів обличчя — ураження лицевого нерва
- погіршення стану попри лікування, що триває більше 48 годин
Особливості симптомів у дітей
Діти, особливо немовлята, не можуть описати свої відчуття. Запідозрити отит допомагають непрямі ознаки:
- дитина тягнеться до вуха, смикає або тре його
- різкий плач, особливо вночі або під час годування
- відмова від їжі — ковтання посилює біль через зміну тиску
- порушення сну
- температура без видимої причини
- у старших дітей — скарги на те, що «вухо болить» або «погано чую»
Часті запитання
Як відрізнити біль при зовнішньому отиті від середнього?
Головний орієнтир — натиснути на козелок (невеликий виступ перед входом у вухо). Якщо біль при цьому різко посилився — це зовнішній отит. При середньому отиті натискання на козелок болю не змінює, зате біль може посилюватися при ковтанні або жуванні.
Чи завжди при отиті є температура?
Ні. Температура характерна для гострого гнійного отиту. При зовнішньому отиті вона зазвичай відсутня або незначна. При секреторному отиті температури немає взагалі. Хронічний отит між загостреннями також протікає без температури.
Чи може отит пройти без лікування?
Деякі форми — наприклад, гострий середній отит у дорослих із легким перебігом — можуть минути самостійно. Але визначити, чи ваш випадок належить до таких, може тільки лікар. Самолікування при отиті небезпечне через ризик ускладнень — від хронізації до менінгіту.
Чому вухо болить більше вночі?
У горизонтальному положенні тиск у середньому вусі змінюється, відтік рідини погіршується, а больові відчуття посилюються. Крім того, вночі немає відволікаючих факторів, тому біль сприймається гостріше.
При яких симптомах потрібно звертатися до лікаря терміново, а не чекати до ранку?
Терміново — при сильному болі, який не знімається знеболювальними, температурі вище 39°C, появі болю або набряку за вухом, запамороченні або порушенні координації, будь-яких неврологічних симптомах (асиметрія обличчя, оніміння). У немовлят і дітей до 2 років — при будь-якій підозрі на отит без зволікань.
