Більшість отитів минають без наслідків — якщо лікування правильне і своєчасне. Але нелікований або неправильно лікований отит може давати серйозні ускладнення: від стійкого зниження слуху до загрозливих для життя внутрішньочерепних процесів. У цій статті — які ускладнення бувають, як вони проявляються і коли потрібна негайна допомога.
Чому виникають ускладнення отиту
Середнє вухо анатомічно межує з кількома структурами: соскоподібним відростком скроневої кістки, внутрішнім вухом, лицевим нервом, мозковими оболонками. При поширенні інфекції за межі барабанної порожнини запалення може охопити будь-яку з цих структур.
Основні фактори ризику ускладнень:
- Відсутність або неповне лікування бактеріального отиту
- Передчасне припинення курсу антибіотиків
- Резистентна флора
- Знижений імунітет
- Вік до 2 років
- Хронічний гнійний отит без нагляду лікаря
Докладніше про причини та форми захворювання — у статті Отит: симптоми, види та лікування →
Місцеві ускладнення
Перфорація барабанної перетинки
Найчастіше ускладнення гнійного отиту. При накопиченні гною тиск у порожнині середнього вуха зростає — перетинка розривається. Зовні це проявляється раптовою появою виділень з вуха і часто — полегшенням болю.
Гостра перфорація при правильному лікуванні зазвичай гоїться самостійно протягом 2–4 тижнів. Але якщо отвір не закривається — формується стійка перфорація. Наслідки: хронічне зниження слуху, ризик повторних інфекцій через відкритий доступ до середнього вуха, неможливість купатися без захисту.
При стійкій перфорації проводять мірингопластику — хірургічне закриття отвору.
Хронічний гнійний середній отит
Виникає, коли гострий отит не виліковується повністю і переходить у хронічний процес. Проявляється:
- Періодичними або постійними виділеннями з вуха
- Прогресуючим зниженням слуху
- Тупим болем або відчуттям тиску у вусі
Небезпека хронічного гнійного отиту — поступове руйнування структур середнього вуха: слухових кісточок, стінок барабанної порожнини. Без лікування це призводить до незворотної приглухуватості.
Холестеатома
Рідкісне, але серйозне ускладнення. Холестеатома — це патологічне розростання зроговілого епітелію в порожнині середнього вуха, яке поступово руйнує навколишні кісткові структури. Може формуватися при хронічному отиті або рецидивуючих перфораціях.
Симптоми: хронічні виділення з неприємним запахом, прогресуюче зниження слуху, іноді — запаморочення. Лікування лише хірургічне.
Мастоїдит
Найпоширеніше позавухове ускладнення. Соскоподібний відросток скроневої кістки розташований безпосередньо за вушною раковиною і з’єднаний з порожниною середнього вуха. При поширенні інфекції розвивається його запалення — мастоїдит.
Симптоми:
- Біль, набряк і почервоніння за вушною раковиною
- Вушна раковина відтовпується вперед і вниз
- Висока температура
- Погіршення стану після початкового покращення при отиті
Мастоїдит — показання до госпіталізації. Лікування: внутрішньовенні антибіотики, при неефективності — хірургічне втручання (мастоїдектомія).
Лабіринтит (внутрішній отит)
Поширення інфекції у внутрішнє вухо. Внутрішнє вухо відповідає за слух і рівновагу, тому лабіринтит проявляється специфічно:
- Раптове виражене запаморочення, нудота, блювання
- Різке зниження слуху на уражене вухо
- Порушення координації
- Шум у вусі
Лабіринтит потребує негайного лікування — при запізнілій допомозі можливе незворотне ураження слухового нерва і вестибулярного апарату.
Парез лицевого нерва
Лицевий нерв проходить через канал у скроневій кістці в безпосередній близькості від середнього вуха. При важкому отиті або мастоїдиті запалення може поширитись на нерв.
Симптоми: асиметрія обличчя, опущення кута рота, неможливість закрити око на ураженому боці. Це — невідкладний стан, що потребує негайної консультації.
Внутрішньочерепні ускладнення
Найнебезпечніші, але найрідкісніші ускладнення отиту. Виникають при поширенні інфекції через кісткові стінки у порожнину черепа.
Менінгіт — запалення мозкових оболонок. Симптоми: різкий головний біль, висока температура, ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь, нудота.
Абсцес мозку — обмежене скупчення гною в тканині мозку. Розвивається поступово: головний біль, що наростає, неврологічні порушення, зміни поведінки.
Тромбоз сигмоподібного синуса — закупорка венозного синуса твердої мозкової оболонки. Проявляється септичною температурою, головним болем, набряком.
Всі внутрішньочерепні ускладнення — стан, що загрожує життю і потребує екстреної госпіталізації.
Зниження слуху як наслідок отиту
Навіть без явних ускладнень перенесений отит може залишати тимчасове або стійке зниження слуху:
- Тимчасове — через залишкову рідину в середньому вусі після гострого отиту. Зазвичай минає протягом 4–8 тижнів.
- Стійке кондуктивне — при пошкодженні барабанної перетинки або слухових кісточок. Піддається хірургічній корекції.
- Нейросенсорне — при ураженні внутрішнього вуха або слухового нерва. Може бути незворотним.
У дітей тривала приглухуватість через секреторнийабо рецидивуючий отит призводить до затримки мовленнєвого розвитку — навіть якщо зниження слуху здається незначним.
Симптоми, при яких потрібна негайна допомога
- Біль або набряк за вушною раковиною
- Вушна раковина відтовпується вперед
- Різке запаморочення, нудота або блювання
- Асиметрія обличчя
- Сильний головний біль на тлі отиту
- Висока температура, що не знижується
- Погіршення стану після початкового покращення
Будь-який із цих симптомів — привід звернутись до лікаря негайно, не чекаючи наступного дня.
Як уникнути ускладнень
- Звертатись до ЛОРа при першій підозрі на отит, не займатись самолікуванням
- Не переривати курс антибіотиків при першому покращенні
- Пройти контрольний огляд після лікування— переконатись, що рідина в середньому вусі зникла
- При рецидивуючих отитах — виявити і усунути причину (аденоїди, алергія, викривлення перегородки)
- Не капати у вухо нічого без призначення лікаря
Часті запитання (FAQ)
Чи завжди ускладнення отиту небезпечні?
Ні. Перфорація барабанної перетинки при правильному лікуванні гоїться самостійно. Тимчасове зниження слуху після отиту — теж не рідкість і зазвичай минає. Небезпечні ускладнення — мастоїдит, лабіринтит, внутрішньочерепні процеси — розвиваються при відсутності або грубих помилках лікування.
Чи може ускладнення розвинутись навіть при лікуванні?
Так, але значно рідше. Причини: резистентна флора, неправильно підібраний антибіотик, знижений імунітет або анатомічні особливості. Саме тому важливий контрольний огляд після курсу лікування.
Як дізнатись, чи не залишилась рідина у вусі після отиту?
Тільки на прийомі у ЛОРа. Лікар проводить отоскопію і тимпанометрію — тимпанометрія точно показує наявність рідини навіть без болю і видимих симптомів.
Чи можна втратити слух через отит?
Так, при важких або хронічних формах. Але у більшості випадків зниження слуху після гострого отиту тимчасове. Незворотна втрата слуху — наслідок запущеного хронічного гнійного отиту або лабіринтиту.
Чи потрібна операція при ускладненнях отиту?
Залежить від виду ускладнення. Мастоїдит при неефективності антибіотиків, холестеатома, стійка перфорація барабанної перетинки — потребують хірургічного лікування. Гострі внутрішньочерепні ускладнення також вирішуються хірургічно в умовах стаціонару.
