Хронічний отит — це тривале або рецидивуюче запалення середнього вуха, що не проходить повністю після лікування. На відміну від гострого, він може роками протікати майже без болю — і непомітно руйнувати слух. Саме тому його часто виявляють пізно, коли зміни вже стійкі.
Що вважається хронічним отитом
Діагноз «хронічний середній отит» ставиться, якщо:
- запалення середнього вуха триває більше 12 тижнів, або
- гострий отит повторюється 3 і більше разів на рік (рецидивуючий середній отит)
Хронічний отит — не окрема хвороба, а наслідок незавершеного або неправильного лікування гострого процесу, або нелікованої причини рецидивів.
Про гостру форму та всі види отиту — у статті Отит: симптоми, види та лікування →
Причини хронічного отиту
Хронічний отит майже ніколи не виникає «сам по собі». За ним завжди стоїть незусунена причина:
- Неповне лікування гострого отиту — перерваний курс антибіотиків, відсутність контрольного огляду
- Аденоїди у дітей — постійно блокують устя євстахієвих труб і підтримують запалення
- Алергічний риніт — хронічний набряк слизової носоглотки порушує вентиляцію середнього вуха
- Викривлення носової перегородки — утруднює носове дихання і дренаж
- Резистентна бактеріальна флора — виникає після повторних або неправильних курсів антибіотиків
- Стійка перфорація барабанної перетинки — відкритий доступ до середнього вуха для інфекцій ззовні
- Знижений імунітет
Форми хронічного середнього отиту
Хронічний гнійний середній отит
Найпоширеніша форма. Характеризується стійкою перфорацією барабанної перетинки і періодичними або постійними гнійними виділеннями з вуха. Поза загостренням біль може бути відсутнім — є лише виділення і зниження слуху.
Поділяється на два типи:
Тубарний (мезотимпаніт) — перфорація в центральній частині перетинки, процес обмежений слизовою. Перебіг відносно сприятливий, рідко дає важкі ускладнення.
Кісткоруйнівний (епітимпаніт) — перфорація у верхньому відділі перетинки, процес поширюється на кісткові структури. Небезпечніший: може супроводжуватися холестеатомою і давати внутрішньочерепні ускладнення.
Хронічний секреторний отит
Рідина в порожнині середнього вуха без активної інфекції. Часто протікає без болю — лише зниження слуху і відчуття закладеності. Поширений у дітей після повторних гострих отитів або на тлі аденоїдів.
Рецидивуючий гострий середній отит
Три і більше епізодів гострого отиту на рік. Формально кожен епізод гострий, але проблема — хронічна: є постійний фактор, що підтримує повторення.
Симптоми хронічного отиту
На відміну від гострого, хронічний отит часто не болить. Це і є головна небезпека — людина адаптується до симптоміві відкладає візит до лікаря.
Типові прояви:
- Зниження слуху — поступове, може бути непомітним роками
- Виділення з вуха — від слизових до гнійних, інколи з неприємним запахом
- Відчуття закладеності або тиску у вусі
- Шум у вусі
- Біль — з’являється лише під час загострення
Якщо виділення з вуха мають неприємний запах — це ознака кісткоруйнівного процесу або холестеатоми. Потрібен негайний огляд.
Діагностика
Хронічний отит діагностується тільки після повноцінного обстеження — симптоми самі по собі не дозволяють визначити форму і ступінь ураження.
Лікар проводить:
- Отоскопію або ендоскопію вуха — оцінює стан барабанної перетинки, характер і локалізацію перфорації, наявність виділень або холестеатоми
- Тимпанометрію — визначає рухомість перетинки і тиск у середньому вусі
- Аудіометрію — обов’язкова при хронічному отиті; оцінює ступінь і характер зниження слуху (кондуктивний, нейросенсорний або змішаний)
- Бактеріологічний посів виділень — дозволяє визначити збудника і його чутливість до антибіотиків; особливо важливий при хронічному гнійному отиті, де флора часто резистентна
- КТ скроневих кісток — при підозрі на холестеатому або кісткову деструкцію; показує поширення процесу і стан слухових кісточок
Лікування хронічного отиту
Підхід залежить від форми і ступеня ураження. Головний принцип — лікувати не тільки саме вухо, але й усунути причину хронізації.
Консервативне лікування
Застосовується при загостреннях і як підготовка до операції:
- Місцеві антибіотики у краплях — при наявності перфорації; вибір препарату важливий, оскільки деякі компоненти токсичні для внутрішнього вуха
- Системні антибіотики — при загостренні після бактеріологічного посіву; без посіву лікування «наосліп» при хронічному отиті малоефективне
- Туалет вуха — регулярне видалення виділень і обробка антисептиком в кабінеті ЛОРа
- Лікування причини — аденотомія при аденоїдах, лікування алергічного риніту, корекція перегородки
Хірургічне лікування
При хронічному отиті консервативне лікування усуває загострення, але не вирішує проблему. Радикальне лікування — хірургічне.
Мірингопластика — закриття стійкої перфорації барабанної перетинки. Відновлює захисну функцію перетинки і зменшує ризик повторних інфекцій.
Тимпанопластика — реконструкція барабанної перетинки і слухових кісточок при їх частковому руйнуванні. Мета — відновлення слуху.
Санаційна операція — при холестеатомі або кісткоруйнівному процесі; видалення патологічних тканин з порожнини середнього вуха і соскоподібного відростка.
Аденотомія — при рецидивуючому середньому отиті у дітей, пов’язаному з аденоїдами.
Шунтування барабанної перетинки — при хронічному секреторному отиті; дренажна трубка забезпечує відтік рідини і вентиляцію середнього вуха.
Наслідки нелікованого хронічного отиту
Хронічний отит без лікування прогресує. Можливі наслідки:
- Стійке кондуктивне зниження слуху через руйнування слухових кісточок
- Нейросенсорна приглухуватість при поширенні на внутрішнє вухо
- Холестеатома з деструкцією кісток черепа
- Мастоїдит
- Парез лицевого нерва
- Внутрішньочерепні ускладнення — менінгіт, абсцес мозку
Детальніше — у статті Ускладнення отиту →
Часті запитання (FAQ)
Чи можна вилікувати хронічний отит без операції?
Консервативне лікування може усунути загострення і стабілізувати процес, але не закриє стійку перфорацію і не видалить холестеатому. При цих станах операція — єдиний спосіб усунути проблему, а не просто контролювати симптоми.
Чи відновиться слух після лікування хронічного отиту?
Залежить від ступеня ураження. При кондуктивній приглухуватості через рідину або перфорацію — слух після операції здебільшого відновлюється. При руйнуванні слухових кісточок — частково, після тимпанопластики. При нейросенсорному компоненті — повного відновлення може не бути.
Чи небезпечно літати з хронічним отитом?
При стійкій перфорації барабанної перетинки — польоти не протипоказані, оскільки перфорація фактично вирівнює тиск. Але при загостренні з набряком і виділеннями — краще утриматись до стихання запалення.
Як часто треба відвідувати ЛОРа при хронічному отиті?
Поза загостренням — мінімум раз на 6 місяців для контрольної отоскопії та аудіометрії. При будь-якому погіршенні слуху або появі виділень — позапланово.
Чи може хронічний отит пройти сам?
Ні. Хронічний процес з перфорацією або холестеатомою без лікування лише прогресує. «Звикнути» до симптомів і не лікуватись — означає поступово втрачати слух і накопичувати ризик ускладнень.
